- проколупувати
- —————————————————————————————проколу́пуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
проколупувати — ую, уєш, недок., проколупа/ти, а/ю, а/єш, проколупну/ти, ну/, не/ш, док., перех. 1) Колупаючи, проникати всередину чого небудь, робити отвір у чомусь. 2) тільки док., також без додатка. Колупати (у 1, 2 знач.) якийсь час … Український тлумачний словник
проколупати — див. проколупувати … Український тлумачний словник
проколупнути — див. проколупувати … Український тлумачний словник
проколупування — я, с. Дія за знач. проколупувати … Український тлумачний словник
пролупувати — ую, уєш, недок., перех., розм., рідко. Те саме, що проколупувати 1) … Український тлумачний словник
колупати — (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), виколупувати, виколупати, виколупнути, проколупувати, проколупати, копирсати, шпортати; довбати, довбти (перев. робити отвір, заглиблення тощо); колупатися (в чому видаляти зсередини чогось… … Словник синонімів української мови